Урок за 14.05
Тема:Введення в культуру рослин. Методи селекції рослин.Одомашнення тварин.Методи селекції тварин
Домашнє завдання:Знайдіть у інтернеті фото:- дикої кукурудзи
- дикого банана
- дикої картоплі
- дикого огірка
Підготувати презентацію про відомих селекціонерів «Альфонс Декандоль»,
«М.І. Вавилов», «Л.П. Семеренко».
Урок за 12.05
Тема: Поняття про
селекцію
1.
«Установіть
відповідність»
Установити
відповідність між свійськими тваринами та їх предками
Собака свійський Дикий
кабан
Кішка свійська Тарпан
Вівця Дикий бик – тур
Кінь Степова кішка
Велика рогата худоба Муфлон
Свиня свійська Вовк
Кури свійські Дика качка-крижень
Качка свійська Дикі
банківські кури
Гуси свійські Сазан
Індичка свійська Дика
американська індичка
Короп Гуска сіра
Зробіть записи головного
1.
Селекція як наука
Селекція – наука про створення нових та поліпшення
вже існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. Наукові
основи селекції заклав Ч. Дарвін у праці "Походження видів" (1859),
де висвітлив причини й характер мінливості організмів і показав роль добору у
створенні нових форм. Важливим етапом подальшого розвитку селекції стало
відкриття законів спадковості. Великий внесок у розвиток селекції зробив Μ. І.
Вавилов, автор закону гомологічних рядів у спадковій мінливості й теорії про
центри походження культурних рослин.
Для досягнення ефективних
результатів селекціонер повинен бути добре обізнаний з особливостями
розмноження, індивідуального розвитку та процесів життєдіяльності видів з якими
він працює.
Селекція відіграє значну
роль у вирішенні основного завдання сільського господарства – забезпеченні
максимального обсягу виробництва високоякісних харчових продуктів за мінімальних
вкладених коштів та витрат енергоносіїв.
Основними завданнями сучасної селекції є підвищення продуктивності сортів і
порід, переведення їх на промислову основу, створення порід, сортів і штамів,
пристосованих до умов сучасного сільського господарства, забезпечення
найповнішого виробництва харчових продуктів за найменших витрат та ін.
2.
Поняття про сорт, породу та
штам
Порода тварин – це сукупність особин у межах певного виду
тварин, яка має генетично обумовлені стабільні характеристики (властивості та
ознаки), що відрізняють її від інших сукупностей особин цього виду тварин,
стійко передають їх потомкам та є результатом інтелектуальної, творчої
діяльності людини.
Сорт рослин – група культурних рослин, які в результаті
селекції отримали певний набір характеристик (корисних або декоративних), які
відрізняють цю групу рослин від інших рослин того ж виду. Кожен сорт рослин має
унікальну назву та зберігає свої властивості при багаторазовому вирощуванні.
Штам мікроорганізмів – чиста культура певного виду
мікроорганізмів, морфологічні і фізіологічні особливості якої добре вивчені.
Запам’ятайте: породи тварин, сорти рослин та штами
мікроорганізмів це своєрідні штучні популяції створені людиною, тому без
підтримки людини вони можуть вироджуватися – втрачати притаманні їм
властивості.
3.
Основні методи селекції
Розповідь учителя
Основні методи селекції –
штучний відбір та гібридизація.
Штучний добір – це вибір людиною найцінніших у
господарському відношенні особин рослин і тварин даного виду, сорту або породи
для отримання потомства з бажаними ознаками.
Розрізняють дві основні
форми штучного відбору – масовий та індивідуальний.
Масовий відбір заснований на збереженні за фенотипом цілої
групи особин з потрібними ознаками і вибракування всіх інших, що не
відповідають сортовим або породним стандартам.
Індивідуальний відбір заснований на збереженні окремих особин
організмів з урахуванням спадкової стійкості їх ознак.
Ефективність селекції
залежить не лише від форми штучного добору, а й від правильного вибору
батьківських пар плідників і застосування відповідної системи схрещування
організмів – гібридизації.
Гібридизація — це схрещування (поєднання генетичного
матеріалу) різнорідних організмів із метою одержання якісно нових, кращих
нащадків (гібридів). Гібриди утворюються в результаті статевого процесу або
поєднання нестатевих клітин.
Гібридизація може
відбуватись у межах одного виду (внутрішньовидова) і між особинами різних видів
(міжвидова або віддалена). Внутрішньовидове схрещування буває спорідненим і
неспорідненим.
Споріднене схрещування, або інбридинг – це схрещування
організмів, що мають безпосередніх спільних предків.
Неспоріднене схрещування, або аутбридинг – гібридизація організмів,
які не мають тісних родинних зв’язків, тобто представників різних ліній, сортів
чи порід одного виду.
Віддалена гібридизація – схрещування особин, які належать до різних
видів і навіть родів із метою поєднання у гібридів цінних спадкових ознак
представників різних видів.
IV.
Домашнє завдання.
Із запропонованих відповідей виберіть одну правильну:
1.
Зазначте, яке угрупування організмів у природі відповідає
породі тварини чи сорту рослин: а) вид; б)зграя; в) родина; г) популяція.
2.
Вкажіть, чим супроводжується споріднене схрещування
організмів: а) підвищенням гомозиготності нащадків; б) підвищенням
гетерозиготності нащадків; в)гетерозисом;
г) не впливає на генотип нащадків.
3.
Зазначте покоління гібридів, у якому найповніше
проявляється гетерозис: а) перше; б) друге; в) третє; г) восьме.
4.
Вкажіть організми, при селекції яких часто отримують
поліплоїдні форми: а) тварини; б) рослини; в) прокаріоти; г) віруси.
5.
Визначте, як називають нащадків однієї клітини: а)
породою; б) сортом; в) штамом; г) генофондом.
6.
Вкажіть форму штучного добору, яку найчастіше
використовують у селекції тварин: а) масовий; б) розвиваючий; в) стабілізуючий;
г) індивідуальний.
Виконане дз надіслати на
пошту до 20:00 12.05
Виконане дз надіслати на пошту до 20:00 12.05
Урок за 19.04
Домашнє завдання:Прочитати параграф 45,скласти порівняльну характеристику будови еукаріотів та прокаріотів
Урок за 16.04
Урок за 14.04
Тема:Основні заходи щодо охорони навколишнього середовища
Домашнє завдання:навести по 5 фактів щодо сучасної екологічної ситуації в Україні та світі
Виконане дз підготувати для обговорення на наступний урок
Урок за 12.04
Домашнє завдання:Підготуцвати інформацію по одному представнику із Червоної книги з таких категорій:
І зникаючі – знаходяться під загрозою зникнення;
ІІ вразливі – найближчим часом можуть стати зникаючими;
ІІІ рідкісні – популяції невеликі, їм загрожує небезпека;
· ІV невизначені- немає достовірної інформації про стан їх популяції немає;
VІ відновлені - з’явилися на території країни після рекультивації.V недостатньо відомі-важко віднести до будь-якої категорії через відсутність необхідної інформації про них
Виконане дз підготувати для обговорення на наступний урок
Урок за 09.04
Домашнє завдання:Параграф 52,виконати тести та підготувати інформацію для обговорення на тему(на вибір):
Тест
Чи правильними є твердження. Дати відповіді на питання так/ні.
1. Близько 3,5 млрд років триває еволюція природних систем, їхнє ускладнення й удосконалення
2. Відносини первісної людини з природою не були гармонійними
3. Первісна людина сприймала світ, відчуваючи себе частиною природи
4.Епоха аграрної культури позначилася поступовим переходом людини до осілого способу життя, прирученням диких тварин і введенням у культуру дикорослої фауни
5. В епоху аграрної культури масове випасання тварин не призводило до значної руйнації грунтового покриву, рослинного і тваринного світу
6. В епоху індустріального виробництва людство сповідувало підхід господаря природи, яка дана йому задля задоволення власних потреб
7. Антропогенні ландшафти стали формуватись на місці природних в епоху аграрної культури
8. Епоха постіндустріального суспільства характеризується надприродними масштабами споживання ресурсів Землі
9. Стримке зростання чисельності населення відбувалось у ХХ- на початку ХХІ століття
10. Густота населення у житлових мікрорайонах великих міст сьогодні сягає 1млн осіб/км кв.
11. Забруднення і деградація природних ландшафтів призвели до зростання захворюваності у населення
12.
Порушення природних процесів і деградація природи не можуть спричинити
активізацію природних стихійних процесів
Виконаний тест надіслати на електронну пошту до 20:00.Інформацію для обговорення готуєте на понеділок
Урок за 07.04
Біологічний диктант (самостійна робота учнів):
1. Наука про взаємозв’язки організмів з навколишнім середовищем-
2. Фактори навколишнього середовища, що впливають на організм –
3. Фактори неживої природи –
4. Фактори живої природи –
5. Фактори людської діяльності –
6. Сукупність організмів різних видів, які взаємодіють між собою та навколишнім середовищем –
7. Види організмів, пов’язаних між собою харчовими відносинами у певній послідовності –
8. Трофічна сітка забезпечує –
9. Глобальна екологічна система, межі якої зумовлені життєдіяльність організмів –
10. Межі біосфери формують
Домашнє завдання: параграф 51.виконати завдання Поміркуйте
Виконане дз надіслати за 05.04 та 07.04 на електронну пошту до 20:00
Урок за 05.04
Практичне завдання:
Перелік організмів екосистеми лісу:
лисиця, заєць, злакові трави, сова, миша,
ховрах, ягідні рослини, синиця, гусінь, сонечко, тля, орел.
Складіть можливі ланцюги живлення
Домашнє завдання:
Підготовити повідомлення на одну з обраних тем:
-
«Вплив діяльності людини на
природу»;
-«Факти про негативний вплив антропогенних чинників на природу».
- "що може зробити кожен з нас для того, щоб зберегти природу?"
- «15 способів зберегти природу»
-«Майбутнє природи в моїх руках».
Дане завдання можна зробити у вигляді міні-творів,доповідей,буклетів,презентацій,плакатів,постерів
Виконане дз принести на наступний урок
Урок за 02.04
Тема:Харчові зв'язки,потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах
Домашнє завдання:
Складіть схему ланцюгів живлення для груп організмів:
1. Попелиці,
рослини, хижі птахи, дрібні комахоїдні птахи.
2. Хижаки,
личинки мух, коров’ячий послід, комахоїдні птахи.
3. Вовки,
лисиці, зайці, рослини.
4. Дощові
черви, рослинний перегній, кроти.
Виконане дз надіслати 02.04 на електронну пошту до 20:00
Урок за 25.01
Тема:Генетика статі.Успадкування зчеплене зі статтю
Домашнє завдання:опрацювати матеріал до уроку та параграф 33, написати конспект
Виконане дз та конспекти принести на наступний урок
урок за 22.01
Тема:Поняття про зчеплення генів.Хромосомна теорія спадковості
Домашнє завдання:опрацювати матеріал до уроку та написати конспект
Виконане дз та конспекти відсилати мені на електронну пошту Scherbinka92@gmail.com до 20:00 22.01
Урок за 20.01
Тема:Ознака організму як результат взаємодії генів
Домашнє завдання:опрацювати матеріал до уроку та підготувати інформацію про будь-яке генетичне захворювання
Виконане дз та конспекти відсилати мені на електронну пошту Scherbinka92@gmail.com до 20:00 20.01
Урок за 18.01
- Записати символи, що використовуються для позначення кожного гена.
- Встановити генотипи батьків, визначаючи їх за фенотипами нащадків та користуючись таблицею домінування.
- Записати усі типи гамет (яйцеклітин і сперматозоїдів), що утворяться у кожного із батьків у результаті мейозу.
- Враховуючи всі можливі варіанти випадкового запліднення, встановити генотипи нащадків.
- Визначити співвідношення у потомстві різних генотипів та фенотипів.
Виконане дз та конспекти відсилати мені на електронну пошту Scherbinka92@gmail.com до 20:00 18.01
Урок за 15.01
Тема:ІІІ закон спадковості Г.Менделя
Домашнє завдання:виконати завдання
Допишіть пропущені слова:
1. Чисті лінії – це генотипно однорідні нащадки однієї особини, які
одержані внаслідок_____________________________________________.
2. Гомологічні хромосоми, які несуть різні алелі певних генів
називаються___________________________________________________.
3. Схрещування гібридів, які відрізняються декількома станами ознак
називається___________________________________________________.
4. Горох посівний відноситься до родини__________________________.
5. Закон незалежного комбінування станів ознак формулюється так: при ди-
або полігібридному схрещуванні _______________________________.
6. Хід дигібридного схрещування
записують за допомогою____________________.
7. Гетерозиготні особини формують гамети двох ____________________.
8. Рекомбінація – це перерозподіл спадкового
матеріалу______________________.
9. Горох посівний відноситься до класу_____________________________.
10. Всі гібриди першого покоління мали__________________забарвлення.
Виконане дз та конспекти відсилати мені на електронну пошту Scherbinka92@gmail.com до 20:00 15.01
Урок за 13.01
Тема:Закономірності успадкування ознак.І та ІІ закони спадковасті Г.Менделя
Біологічний
диктант.Виконати письмово у зошитах
(назвати метод генетичних досліджень
за поданою характеристикою)
1. Полягає у схрещуванні організмів і
вивченні гібридів та успадкування ознак.
2. Метод вивчення родоводів організмів
для визначення характери успадкування ознак.
3. Метод вивчення генетичної структури
популяцій, аналіз частот зустрічальності алелей та генотипів.
4. Метод дослідження особливостей
каріотипу організмів, вивчення мутацій, пов′язаних зі змінами кількості хромосом.
5. Метод вивчення спадкових
захворювань, пов′язаних з обміном речовин.
6. Метод дослідження монозиготних
близнюків і вивчення ролі довкілля й генотипу у формуванні фенотипу особин.
7. Метод вивчення закономірностей
переміщення, перебудови, сполучення генів і зміни спадковості.
Закономірності
успадкування ознак, встановлені Г.Менделем (Виступ учня із
повідомленням, запис основних символів та їх значення у зошитах) Закономірності
успадкування ознак вперше в 1865 р. встановив чеський учений Г.Мендель у
дослідах з гібридизації різних сортів посівного гороху.
Ці закономірності відомі тепер як три закони (правила) Г.Менделя і закон
(гіпотеза) чистоти гамет. Це основні закони генетики. І до Г.Менделя учені
намагалися пояснити закономірності успадкування, але ніхто з них не одержав
точних даних. Успіх сприяв Г.Менделю завдяки вдалому вибору об'єкта досліджень
і застосуванню розробленого самим Г.Менделем гібридологічного методу вивчення
спадковості.
Горох посівний
(Pisumsativum) – самозапильна рослина, тому нащадки
кожної рослини є чистими лініями (чистосортні). Для дослідів Г.Мендель вибрав
22 сорти, які відрізнялися між собою чіткими і зручними для дослідження
альтернативними ознаками і на них вивчав успадкування 7 пар ознак (високе чи
низьке стебло, жовтий чи зелений колір насіння, ін.). Г.Мендель стежив за
успадкуванням одночасно не всіх ознак, як це робили інші вчені, а однієї або
небагатьох пар альтернативних ознак. Горох має 7 пар хромосом (це було
встановлено пізніше) і гени кожної з 7 пар ознак були розташовані в різних
парах хромосом. Ця обставина допомогла ученому сформулювати закон незалежного
комбінування ознак. Свої досліди учений ретельно планував, вів точний
кількісний облік потомства за кожною парою досліджуваних ознак у ряді поколінь
і результати досліджень піддавав математичному аналізу. Методика проведення
дослідів склала основу гібридологічного методу, який став основним методом
класичної і сучасної генетики.
Гібридологічний метод –
вивчення успадкування знак шляхом гібридизації (схрещування), тобто поєднання
двох генетично різних організмів (гамет). Гетерозиготний організм, який
утворюється при цьому, називається гібридом, а потомство – гібридним. Основні
положення гібридологічного методу: 1) для схрещування використовуються
чистосортні (гомозиготні) батьківські організми, які відрізняються між собою за
однією чи небагатьма парами альтернативних ознак; 2) проводиться точний
кількісний облік потомства окремо за кожною досліджуваною ознакою в ряді
поколінь.
Основні правила гібридологічного методу, розробленого
Менделем:
—
схрещувані організми мають належати до одного виду;
—
схрещувані організми мають чітко різнитися окремими
ознаками;
—
ознаки, що вивчаються, мають бути константними, тобто
відтворюватися з покоління в покоління при схрещуванні в межах лінії
(батьківської форми);
—
необхідні характеристика й кількісне врахування всіх
класів розщеплення, якщо воно спостерігається в гібридів першого й наступних
поколінь.
Схрещування,
в якому батьківські організми відрізняються за однією парою альтернативних
ознак, називається моногібридним, за
двома – дигібридним, за трьома і
більше – полігібридним.
Генетична символіка
Р— генотипи
батьківських форм.
F— генотипи
потомства, діти,гібридне покоління
А — домінантна
ознака (панівна), один з алельних генів.
а — рецесивна ознака (пригнічувана), один з алельних генів.
Аа—
гетерозиготний стан двох алельних генів.
АА — домінантний
гомозиготний стан двох алельних генів.
аа— рецесивний
гомозиготний стан двох алельних генів.
АаВЬ— дигетерозигота,
АаВЬСс — тригетерозигота.
х — схрещування.
♀—
материнський організм,(дзеркало Венери).
♂— батьківський організм,(щит і спис Марса).
F1-
перше покоління, F2- друге і т.д.
2. Перший закон
Г.Менделя – закон одноманітності гібридів першого покоління
(Розповідь учителя, демонстрація таблиці, записи у зошитах схеми першого
закону) Вивчення успадкування ознак
Г.Мендель почав з моногібридного схрещування. При запиленні чистосортного (гомозиготного) гороху з жовтим
насінням - АА і схрестив з пилком гороху з зеленим насінням -аа. Усі гібриди
першого покоління F1 мали жовте насіння. Аналогічні результати Г.Мендель
одержав також у дослідах, де вивчалося успадкування інших пар альтернативних
ознак (червоні і білі квітки, гладенька і зморшкувата форма насіння). В усіх
випадках у гібридів першого покоління проявлялася ознака лише одного з батьків,
ознака іншої батьківської форми не проявлялася. Явище
переважання в гібридів першого покоління ознаки одного з батьків Г.Мендель
назвав домінуванням (лат. dominancio - панування), ознаку, яка проявилася в
гібридів першого покоління – домінантною, яка не проявилася – рецесивною (лат.
recessum – відступ).
Виявлена
закономірність складає суть першого закону Г.Менделя – закону одноманітності гібридів першого
покоління, або закону домінування: при
схрещуванні гомозиготних особин, які відрізняються за однією парою
альтернативних ознак спостерігається одноманітність гібридів першого покоління
F1 як за фенотипом, так і за генотипом. За фенотипом усі особини мають
домінантну ознаку, за генотипом вони гетерозиготні. Цитологічні основи
цього закону: гомозиготні батьки (АА х аа) в процесі мейозу утворюють гамети
лише одного типу – А і а відповідно. Поєднання цих гамет дає зиготу лише одного
типу – Аа.
Записати формули у зошит.
1. Статистичного характеру закону
одноманітності:
АА х аа = Аа 100% за фенотипом
і генотипом.
Основні
терміни і поняття(виписати в зошити)
Ген – функціональна одиниця спадковості, з допомогою
якої відбувається запис, зберігання та передача генетичної інформації в ряді
поколінь, певна ділянка молекули ДНК (або РНК у деяких вірусів), розташована на
певній ділянці (у певному локусі) хромосоми еукаріотів, у бактеріальній
хромосомі чи плазміді у прокаріотів або в молекулі нуклеїнової кислоти вірусів.
Алель – один з можливих станів (варіантів) гена.
Домінантний алель – алель, який пригнічує прояв іншого алеля певного
гена. Залежно від ступеня пригнічення виділяють повне чи неповне домінування.
Рецесивний алель – алель, прояв якого пригнічується іншим алелем
певного гена.
Локус – місце розташування алелей певного певного гена на
хромосомі.
Гомозигота– диплоїдна або поліплоїдна клітина (особина) ,
гомологічні хромосоми якої мають однакові алелі певного гена. У гомозиготному
стані проявляються і домінантні, і рецесивні алелі.
Гетерозигота – диплоїдна або поліплоїдна клітина (особина),
гомологічні хромосоми якої мають різні алелі певного гена. У гетерозиготному
стані в разі повного домінування проявляється дія домінантного алеля, а за
неповного домінування ознака має проміжне вираження між домінантним і
рецесивним алелями.
Генотип – сукупність усіх генів клітини, локалізованих у
ядрі (у хромосомах) або в різних реплікуючих структурах цитоплазми (пластидах,
мітохондріях, плазмідах). Генотип –
це спадкова основа організму, єдина система взаємодіючих генів, тому прояв
кожного гена залежить від його генотипного середовища. Генотип – носій генетичної інформації, який контролює формування
всіх ознак організму, тобто його фенотипу.
Фенотип – сукупність властивостей і ознак організму, що
склалися на основі взаємодії генотипу з умовами зовнішнього середовища. Фенотип
ніколи не відображає генотип цілком, а лише ту його частину, яка реалізується в
певних умовах онтогенезу. У процесі розвитку організму фенотип змінюється.
Межі, в яких змінюються фенотипові прояви генотипу, називаються нормою реакції.
Спадковість - здатність живих організмів передавати особинам
наступного покоління морфо анатомічні, фізіологічні, біохімічні особливості
своєї організації, а також характерні риси становлення цих особливостей у
процесі онтогенезу.
Мінливість – властивість організму змінювати свою морфо
фізіологічну організацію (що зумовлює різноманітність індивідів, популяцій,
рас), а також набувати нових ознак у процесі індивідуального розвитку.
Домашнє завдання:Параграф31,виконати завдання
Допишіть назви основних генетичних понять
1. Здатність живих організмів передавати свої ознаки та
особливості індивідуального розвитку нащадкам - ______________.
2. Здатність живих організмів набувати нових ознак та
їхніх станів у процесі індивідуального розвитку - ________________.
3. Різні стани одного гена, які визначають різні
прояви певних ознак і розташовані в однакових ділянках гомологічних хромосом -
_____________.
4. Алель, що завжди проявляється в присутності іншого
у вигляді певного стану ознаки, називається ______________, а той, що не
проявляється - __________________.
5. Сукупність спадкових ознак організму, які одержані
від батьків, - ________________.
6. Сукупність ознак і властивостей організму, які є
результатом взаємодії генотипу з умовами зовнішнього середовища, -
_______________.
7. Диплоїдна або поліплоїдна клітина, гомологічні хромосоми
якої несуть однакові алелі певного гена - _____________________.
8. Диплоїдна або поліплоїдна клітина, гомологічні
хромосоми якої несуть різні алелі певного гена - _____________________.
9. Сукупність генів гаплоїдного набору хромосом
організмів певного виду - __________________.
10. Генотипно однорідні нащадки однієї ососбини,
гомозиготні за більшістю генів і одержані внаслідок самозапилення або
самозапліднення - _______________________.
Виконане дз та конспекти відсилати мені на електронну пошту Scherbinka92@gmail.com до 20:00 13.01
Урок за 11.01
Тема:Класичні методи генетичних досліджень.Геноти та Фенотип.Алелі
Зробити записи головного
1. Генетика. Історія розвитку генетики
Кожна наука має свій предмет і
методи його вивчення. Генетика- не виняток.
Ø предметом вивчення науки генетики : вивчає гени, спадковість і мінливість
організмів, передачу ознак від покоління до покоління, розмноження організмів,
вплив середовища й генотипу на організми).
Отже, генетика вивчає процеси зберігання, передачі, реалізації та зміни
спадкової інформації на всіх рівнях організації живого.
Пригадайте рівні організації живого(записати в зошити).
На кожному з них є генетична проблематика і генетичні науки:
-
молекулярний рівень- молекулярна генетика;
-
клітинний рівень- цитогенетика;
-
організмовий рівень- генетика розвитку, генетика
конкретних організмів;
-
надорганізмені
системи- популяційні генетика, еволюційна генетика, тощо.
Отже, генетика – це наука про закономірності спадковості та мінливості
організмів.( запишіть в конспект)
Назву « ген» запропонував англійський вчений У. Бетсон у 1906 році. Новий
етап у розвитку генетики пов’язаний з ім’ям Томаса Моргана та його учнів. Підсумком їх
досліджень стало створення хромосомної
теорії спадковості, яка вплинула на подальший розвиток біології в цілому.
Основні напрямки досліджень генетики:
•
генетика індивідуального розвитку;
•
молекулярно-генетичні механізми;
•
генетика адаптаційних процесів;
•
генетика соматичних клітин і
клітинних популяцій;
•
розроблення нових методів генетики;
Генетика працює на
стику з багатьма науками, такими як: фізика, кібернетика, математика, хімія,
еволюційне вчення, біотехнологія, практична селекція, соціологія, медицина,
молекулярна біологія тощо.
2. Основні поняття
генетики (спадковість, мінливість, ген, генотип, фенотип, домінантний стан
ознаки, рецесивний стан ознаки, алельні гени, гомозиготи, гетерозиготи)
Основними поняттями генетики є
спадковість і мінливість.
Спадковість — здатність живих організмів передавати
від покоління до покоління спадкові ознаки, збереження й відтворення у нащадків
основних ознак зовнішньої та внутрішньої будови, фізико-хімічних особливостей і
життєвих функцій батьків.
Мінливість — здатність
живих організмів набувати нових
ознак, відмінних від предків і їхніх станів у
процесі індивідуального розвитку.
Спадковість є
однією з основних властивостей живих організмів і забезпечується
відтворенням матеріальних одиниць спадковості — генів.
Ген — це ділянка
молекули нуклеїнової кислоти, яка визначає спадкові ознаки організмів.
У генах закодована
інформація, що необхідна для синтезу амінокислотної послідовності білків. Білки
відіграють найважливішу роль у формуванні фенотипу, або, іншими
словами, білки визначають, яким буде фізичний стан і загальний вигляд
організму.
Генотип (від грец. генос — рід, походження і типос
— відбиток) — комплекс усіх генів організму, що зумовлюють
спадкові властивості. Взаємодія генотипу та умов середовища утворюють фенотип організму.
Фенотип (від грец. фаіно — являю і типос —
відбиток) — сукупність характеристик, властивих індивіду на певній стадії
розвитку. Будь-яка спостережувана
характеристика чи риса організму (його морфологія, розвиток, біохімічні та
фізіологічні властивості чи поведінка) і усі клінічно
визначувані ознаки індивіда (зріст, вага тіла, колір очей, тип волосся, група крові тощо) є
фенотипними.
Фенотип формується
під дією генотипу, опосередкованого
низкою факторів довкілля та можливими взаємодіями між ними.
Алелі або алельні гени — різні варіанти одного
гену, що зустрічаються
в межах однієї популяції організмів та
визначають різні фенотипи цих організмів.
Алельні гени
займають однакове положення (локус) у
хромосомах однієї пари (гомологічних
хромосомах) і визначають різні стани певних ознак (наприклад,
високий чи низький зріст, рудий або чорний колір волосся, блакитний або
зелений колір очей тощо).
Гомозигота — організм
(зигота), що має однакові алелі одного гена в гомологічних хромосомах (AA,
aa).
Гетерозигота — організм (зигота),
що має різні алелі одного гена в гомологічних хромосомах (Aa), тобто має
альтернативні ознаки.
Ознаки — гени
можуть бути домінантними та рецесивними.
Домінантна ознака (ген) —
переважаюча, та що пригнічує, виявляється завжди як у гомозиготному, так і в
гетерозиготному стані. Домінантна ознака позначається великою літерою (A,
B, С). Приклади домінантних ознак: кучеряве волосся, темний колір
очей або шкіри, високий зріст тощо.
Рецесивна ознака (ген) — та, що
пригнічується, виявляється тільки
в гомозиготному стані. В гетерозиготному стані рецесивна ознака пригнічується
домінантною. Рецесивний ген позначається відповідною малою літерою (а, b,
с). Приклади рецесивних ознак: пряме волосся, світлий колір очей та
шкіри, низький зріст тощо.
Геном — сукупність усієї
спадкової генетичної інформації організму, тобто всіх генів, не кодуючих послідовностей ДНК, та
позахромосомного генетичного матеріалу. В геномі кожен ген представлений одним
геном з алелі.
Термін «геном» був
запропонований Гансом
Вінклером у 1920 р. для опису сукупності генів у гаплоїдному
наборі хромосом організмів одного біологічного
виду.
3. Методи генетичних
досліджень- презентація учня
|
Методи генетичних досліджень |
||
|
Метод |
Суть |
Значення |
|
Гібридологічний |
Схрещування (гібридизація) організмів,
які відрізняються за певними станами однієї чи кількох спадкових ознак |
Можливість дослідження характеру
успадкування станів ознак за допомогою системи схрещувань |
|
Генеалогічний |
Вивчення типу успадковування
(альтернативних ознак), частоти та інтенсивності ознак за допомогою
генеалогічних дерев |
Визначення ступеня ризику появи
спадкових порушень у нащадків |
|
Популяційно-статистичний |
Вивчення частоти зустрічальності
алелей і хромосомних порушень у популяціях |
Визначення поширення мутацій, дії
генного потоку і природного добору в популяціях |
|
Цитогенетичний |
Вивчення хромосомних наборів живих
організмів |
Знання про будову, структуру
хромосом, хромосомні хвороби |
|
Біохімічний |
Вивчення змін у біологічних
параметрах організму, пов’язаних зі зміною генотипу |
Виявлення порушень у складі крові,
продуктах життєдіяльності тощо |
|
Близнюковий |
Вивчення генотипних і фенотипних
особливостей однояйцевих та різнояйцевих близнюків |
Виявлення відносного значення
спадковості у формуванні організму |
Домашнє завдання:Тестові завдання
1. Ген несе інформацію про: а) утворення органів; б)
первинну структуру молекул білка; в)
організм.
2. Алельні гени розташовані у хромосомах: а)
гомологічних; б) негомологічних.
3. Алельні гени відповідають за прояв: а) однієї ознаки;
б) різних ознак.
4. Алельні гени під час мейозу потрапляють в: а) одну
гамету; б) різні гамети.
5. Гомологічними називають хромосоми: а) однакові за
формою; б) різні за формою; в) з однаковим набором генів; г) з різним набором
генів.
6. Стан ознаки гібрида, що проявляється в першому
поколінні, - це: а) домінантний; б) рецесивний.
7. Генотип – це сукупність в організмі: а) генів; б)
хромосом; в) ознак.
8. Який метод застосовують для вивчення родоводів
організмів: а) гібридологічний; б) популяційно-статистичний; в) генеалогічний;
г) цитогенетичний; д) біохімічний ?
9. Який метод застосовують для діагностики спадкових хвороб
обміну речовин: а) гібридологічний; б) біохімічний; в) генеалогічний; г)
цитогенетичний ?
10. Який метод застосовують для вивчення спадковості у
людини: а)гібридологічний; б) генеалогічний; в) цитогенетичний; г) біохімічний
?
Виконане дз та конспекти відсилати мені на електронну пошту Scherbinka92@gmail.com до 20:00 11.01
Практична робота № 2
Тема: розв'язування елементарних вправ
з реплікації
та транскрипції.
Мета: Розглянути
принципи розв’язання елементарних задач з молекулярної біології
Теоретичні
відомості.
Нуклеїнові кислоти - складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди. Уперше
амінокислоти кислоти виявили в ядрі клітин, звідки й походить назва цих сполук
(від лат. нуклеус - ядро). Але згодом ці сполуки виявили і в інших частинах
клітини.
Молекула нуклеотиду складається з трьох частин, нітратної
основи, п'ятивуглецевого моносахариду (пентози) та ортофосфатної кислоти.
Залежно від виду пентози, що входять до складу нуклеотиду, розрізняють два
типи нуклеїнових кислот: дезоксирибонуклеїнову (ДНК) і рибонуклеїнові
(РНК).
Молекули
ДНК у клітинах еукаріотів містяться у ядрі, пластидах і мітохондріях, а в
прокаріотів у цитоплазмі.
Основна функція ДНК – це
кодування збереження і реалізація спадкової інформації, передача її дочірним
клітинам при розмноженні. У клітинах прокаріотів та еукаріотів ДНК завжди
складається з двох ланцугів. Чітка відповідність нуклеотидів у двох ланцугах
має назву – комплементарність.
Аденозинтрифосфатна кислота(АТФ) –
сполука, яка за своїм складом є нуклеотидом. АТФ складається з нітратної основи, пентози і трьох залишків
ортофосфатної кислоти. Молекули АТФ слугують універсальним хімічним
акумулятором в клітині.
Реплікація – це
самоподвоєння молекули ДНК. Реплікація ДНК – напівконсервативний процес, тобто
дві дочірні молекули ДНК містять один ланцуг успадкований від материнської
молекули, а інший ново синтезований.
Американський біохімік Чаргафф у 1950 році встановив, що у молекулі ДНК
кількість аденіну дорівнює кількості тиміну, а кількість аденіну – кількості
цитозину: А=Т, Г=Ц – правило Чаргаффа Звідси виходить висновок, що А+Г = Т+Ц,
тобто (А+Т) + (Г+Ц) = 100%.
Згідно з правилом Чаргаффа у молекулі ДНК кількість аденіну дорівнює
кількості тиміну, а кількість гуаніну дорівнює кількості цитозину А=Т і Г=Ц.
Сума нуклеотидів з аденіном і гуаніном дорівнює сумі нуклеотидів з урацилом і
цитозином (А+Г=У+Ц).
Транскрипція – переписування генетичної інформації з ДНК на РНК.
Трансляція – біосинтез білка.
ІІІ. Виконання практичної роботи. Розв'язування
задач.
Розв'язання вправ з реплікації.
1. Фрагмент ланцюга ДНК має певну послідовність нуклеотидів.
Напишіть фрагмент ланцюга ДНК, який утворюється в процесі
реплікації На цій ділянці ДНК.
а) Т Ц А
Т Г Г Ц Т А Т Г А Ц Г Т А А А Т Г
б) Т А Г Г Ц Т Т Т А Г Ц Ц Г Т Г Ц Ц Г А Т Г
в) А Т Т Ц Ц А Т Г Г А Т Ц Г А А Т Т Ц Г А Т
2.
Розв'язання
вправ з транскрипції
Фрагмент ланцюга молекули ДНК має певну
послідовність нуклеотидів. Напишіть фрагмент молекули іРНК, який утворюється в
процесі транскрипції на цій ділянці ДНК.
а ) А Ц А Г Т А А Ц Г А Г Ц Т А Г Г Ц А
3. Визначення нуклеотидного складу ДНК.
У людини частка гуанінового
нуклеотиду становить 19,9% від загальної кількості. Визначте частку (%) всіх
інших нуклеотидів.
4. Визначте довжину гена, що кодує білок гемоглобіну, який в своєму складі містить 200 амінокислот.
Склад білка 200 амінокислот l(нуклеотида) = 0,34
нм l(гена) – ?
5. Білок інсуліну має такий
склад:
глу – вал – тре – сер – ілей –
ала – цис – глу. Визначте триплети іРНК.
Практичну роботу виконати на середу 09.12 на подвійних листках
Урок за 27.11
Тема:Основні типи РНК.Транскрипція
Перегляньте відео,зробіть записи головного
Домашнє завдання:Заповніть таблицю та виконайте завдання
|
Ознака |
іРНК/мРНК |
рРНК |
тРНК |
|
Вигляд |
|
|
|
|
Розміри |
|
|
|
|
Вміст у клітині |
. |
|
|
|
Функції |
|
|
|
|
Місце знаходження |
|
|
|
Поставте + чи -
1.
РНК має один ланцюг
2.
До складу нуклеотиду РНК входять такі нітратні основи як Г, Ц, А, Т.
3.
Найменші розміри серед 3основних типів РНК має рРНК
4.
До складу рибосом входять білок та мРНК.
5.
Концепція зародження життя на основі білків створена у 1923 році Олександром
Опаріним.
6.
Амінокислоти переносить до рибосом тРНК.
7.
Більш за все у клітині міститься рРНК.
8.
Генетичну інформацію від ДНК до рибосом переносить мРНК
9.
Найменше в клітині інформаційної РНК.
10. За своєю формою рРНК нагадує трилисник конюшини.
11.
В прокаріотичних організмів іРНК утворюється в процесі транскрипції в ядрі
у вигляді попередника.
12.
Вперше ідея про можливість зародження життя не на основі білків, а на
основі РНК була висловлена Олександром Річем.
13.
Геноми ряду вірусів складаються з РНК, тобто у них вона відіграє роль, яку
у вищих організмів виконує ДНК.
14.
У своїй будові тРНК містить антикодон.
15.
Теломери – частина хромосоми, що поділяє її на два плеча.
16.
Центромера – ділянки на кінцях лінійних хромосом, що перешкоджають їх
з’єднанню між собою.
17.
Кожний вид еукаріотичних організмів має певну і постійну кількість хромосом
18.
Каріотип це візуальна картина повного хромосомного набору
19.
Кодуючі послідовності у прокаріот складають 15-20%.
20.
Плазміди є невеликими кільцевими молекулами ДНК, які розташовані в
цитоплазмі прокаріот.
Виконане дз відсилати мені на електронну пошту Scherbinka92@gmail.com до 27.11 до 20:00
Урок за 25.11
Тема:Гени та геноми.Будова генів
Домашнє завдання:Опрацюйте відповідний параграф у підручнику та випишіть головне.
Урок за 13.11
Тема:Клітинне дихання
Домашнє завдання:Опрацювати відповідний матеріал у підручнику. Виписати головне. Скласти кросворд за цією темою
Записи опрацьованого матеріалу відсилати мені на електронну пошту Scherbinka92@gmail.com до 13.11 до 20:00
Урок за 12.10
Тема: Структура еукаріотичної клітини:Основні клітинні органел
Перегляньте відео та картинки з поясненням
Оформіть роботу в зошитах виписавши головне у вигляді схем та таблиць
Записи опрацьованого матеріалу відсилати мені на електронну пошту Scherbinka92@gmail.com до 13.10 до 17:00
Немає коментарів:
Дописати коментар