8-Б

Урок за 14.05

Тема. Практична робота № 2 «Розв’язування експериментальних задач»

переглянь відео та виконайте практичну

Хід роботи

Завдання 1. Розпізнавання речовин

У трьох пронумерованих пробірках містяться розчини:                              

  натрій хлориду                                  

  натрій гідроксиду                              

хлоридна кислота                              

Визначте, який розчин міститься у кожній пробірці.

Послідовність дій	Завдання, запитання	Спостереження,відповідь
Додаємо до проб від кожної пробірки	Вкажіть, яку речовину потрібно використати. Яке забарвлення вона мала і яке одержала після додавання до досліджених зразків? Поясніть спостереження, вкажіть формули і клас сполук відповідно до № зразків.	У пробірках №____(______)_________ ______________________ №____(______)_________ ______________________ №____(______)_________ ______________________

Завдання 2. Добування речовин

Використовуючи пропоновані речовини, необхідно добути такі солі:

      Цинк хлорид, виходячи          

           з цинк сульфату                          

Послідовність дій	Завдання, запитання	Спостереження,відповідь
	Опишіть,що спостерігаєте. Дайте пояснення. Напишіть відповідне рівняння реакції. Назвіть продукти реакції Як виділити із суміші добуту  речовину

Завдання 3. Здійснення перетворень.(спочатку складіть формули,потім як у класі здійсніть перетворення)

Купрум(ІІ) сульфат-купрум(ІІ) гідроксид-купрум(ІІ)оксид

  

Висновок. Речовини, що належать до різних класів, можна розпізнати ________________________________________________

Добування і перетворення речовин можна здійснити, якщо________

__________________________________________________________

Реакції в розчинах відбуваються до кінця, якщо_________________

__________________________________________________________

 

 

Урок за 19.04

Тема:Генетичні зв'язки між класами неорганічних сполук

Домашнє завдання:ст 231 №1,2

Урок за 16.04

Тема:Хімічні властивості середніх солей

Домашнє завдання:ст 212 № 8(а-д),№10(а)

Урок за 12.04

Тема:Фізичні властивості,поширеність та застосування середніх солей

Домашнє завдання:виконати завдання вкінці відео

Урок за 09.04

 Тема:Хімічні властивості амфотерних гідроксидів

Домашнє завдання:виконати завдання

     Складіть рівняння хімічних реакцій за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:

Приклад розв'язку такого завдання(завдання вкінці відео не виконуємо)

Урок за 05.04

Тема:Заходи безпеки при роботі основами. Практичне заняття:Розв'язування задач

1.дописати твердження обо поняття

-                     Який клас неорганічних сполук називається основами?

-                     На які дві групи поділяються основи?

-                За допомогою таблиці розчинності навести приклади розчинних і нерозчинних основ

-                     Реакція нейтралізації – це…

-                     Якого кольору набуває фенолфталеїн у лужному середовищі?

-                     Як називають розчинні у воді основи?

-                     Нерозчинні основи внаслідок нагрівання розкладаються на …

-                     Якого кольору набуває метиловий оранжевий у лужному середовищі?

-                     Основи ще називають…

-                     За кислотністю основи класифікують…

-                     За розчинністю їх поділяють…

-                     Реакція обміну – це…

-                     Якого кольору набуває лакмус в лужному середовищі?

2.    Назвіть записані основи за сучасною українською номенклатурою

Cr(OH)₂ - 

КОН      - 

NaOH    - 

Мg(ОН)₂ –  

Fe(OH)₃ – 

3.  Складіть формулу основи за її назвою

Барій гідроксид – 

Алюміній гідроксид – 

Кальцій гідроксид – 

Купрум(ІІ ) гідроксид – 

Цинк гідроксид – 

Ферум  (ІІ) гідроксид - 

4Дописати рівняння реакції(пробуємо,якщо не вийде-розберемор завдання на наступному уроці)

Са(OH)₂+HCl →

Cu(OH)₂→

NaOH+SO₂→

KOH+H₂SO_4→

Fe(OH)₃+HNO₃→

Ba(OH)₂+H₂CO₃→

Zn(OH)₂+ HCl→

Al(OH)₃→

KOH+ SO₃→

Са(OH)₂+ H₂SO₄→

NaOH+ H₃PO₄→

Mn(OH)₂→

Урок за 02.04

Тема:Хімічні властивості основ

Завдання вкінці уроку не виконуємо!

Домашнє завдання:параграф 33 №2,8 завдання для засвоєння матеріалу

Виконане дз надіслати 02.04 до 20:00 на пошту

Урок за 25.01

Тема:Розв'язування задач з теми "Молярний об'єм газів. Закон Авогадро."

Завдання необхідно виконати до  25 січня 20:00 

Код доступу 2405799

Завдання мойжна знайти за посиланням: join.naurok.ua

Урок за 22.01

Тема:Молярний об'єм газів. Закон Авогадро

Вивченням газоподібних речовин займалося безліч учених. Значний внесок у вивчення цього питання зробили французький хімік Жозеф Луї Гей-Люссак та англійський фізик Роберт Бойль, які сформулювали низку фізичних закономірностей, що описують стан газів.

Які з цих закономірностей ви знаєте?

Усі гази однаково стискаються, мають однаковий термічний коефіцієнт розширення. Об’єми газів залежать не від розмірів окремих молекул, а від відстані між молекулами. Відстані між молекулами залежать від швидкості їхнього руху, енергії та, відповідно, температури.

На підставі цих законів і своїх досліджень італійський учений Амедео Авогадро сформулював закон:

В однакових об’ємах різних газів міститься однакова кількість молекул.

За звичайних умов газоподібні речовини мають молекулярну будову. Молекули газів дуже дрібні порівняно з відстанню між ними. Тому об’єм газу визначається не розміром частинок (молекул), а відстанню між ними, що для будь-якого газу приблизно однакова.

А. Авогадро зробив висновок, що, якщо взяти 1 моль, тобто 6,02 · 10²³ молекул будь-яких газів, то вони займатимуть однаковий об’єм. Але при цьому вимірюватися цей об’єм має за однакових умов, тобто за однакових температури й тиску.

Умови, за яких проводяться подібні розрахунки, назвали нормальними умовами.

Нормальні умови (н. у.):

Т= 273 К або t = 0 °С

Р = 101,325 кПа або Р = 1 атм. = 760 мм рт. ст.

Об’єм 1 моль речовини називають молярним об’ємом (Vm). Для газів за нормальних умов він дорівнює 22,4 л/моль.

Із закону Авогадро випливає, що

V = n · Vm;

отже,

n = V/Vm,

де Vm = 22,4 л/моль для будь-якого газу за н. у.

Отже, знаючи об’єм газу, можна обчислити кількість речовини, і навпаки.

Задача 1

Обчисліть, який об’єм займатимуть 3 моль кисню за н. у.

 

Відповідь: 67,2 л.

Домашнє завдання

Задача 1

Обчисліть, який об’єм займе 7 моль азоту N₂ (за н. у.).

Урок за 18.01

Тема:Розв'язування задач з теми "Молярна маса"

Перейдіть за посиланням  join.naurok.ua Код доступу 5334221       та виконайти тестову роботу,розв'язавши задачі

Завдання необхідно виконати до  18 січня 20:00 

Урок за 18.01

Тема:Молярна маса

1.  ПОНЯТТЯ МОЛЯРНОЇ МАСИ РЕЧОВИНИ.

Усі часточки мають певну масу. Якщо відома маса однієї молеку­ли, то можна розрахувати масу двох, десяти, мільярда молекул і навіть одного моль молекул. Маса, яку має один моль атомів або молекул, є певною характеристикою речовини.

Маса одного моль речовини називається молярною масою речовини. Вона позначається буквою M і має одиницю вимірювання г/моль.

Розв'язування задач.

Розрахуємо Молярну масу речовин

М (H₂O)  = 2∙A_r(Н) + A_r(O) = 2 ∙ 1 + 16 = 18 г/моль.

М (CaO)  = A_r(Ca) + A_r(O)=40+16=56 г/моль.

Розраховані нами молярні маси водню, кисню й кальцію дорівню­ють їхнім відносним молекулярним (для кальцію — атомній) масам. Якщо ми будемо розраховувати в такий же спосіб молярні маси інших речовин, то побачимо, що в усіх випадках вони будуть чисельно дорівнювати відносним молекулярним, атомним або формульним масам цих речовин. Поверта­ючись до теми попереднього уроку, вчитель повідомляє, що число Авогадро встановлене таким чином, щоб відносна молекулярна маса чисельно дорівнювала молярній масі речовини.

Незважаючи на те, що ці маси чисельно дорівнюють одна одній, вони мають різний зміст:

—  відносна молекулярна (або атомна) маса показує, у скільки разів маса молекули (або атома) більша від 1/12 маси атома Карбо­ну; є безрозмірною величиною;

—  молярна маса показує, яку масу має 1 моль молекул (або атомів); вимірюється в грамах.

2. РОЗРАХУНОК МОЛЯРНОЇ МАСИ РЕЧОВИНИ.

Оскільки молярна маса речовини чисельно дорівнює відносній мо­лекулярній або формульній масі, то розрахувати її можна аналогічно.

Таким чином, молярна маса речовини дорівнює сумі атомних мас усіх елементів, які входять до складу речовини з урахуванням їхніх індексів, і має розмірність г/моль.

3. РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ РЕЧОВИНИ ЗА МОЛЯРНОЮ МАСОЮ.

Оскільки молярна маса — це маса 1 моль речовини, то її можна використовувати для розрахунку кількості речовини:

За допомогою цієї формули можна розрахувати масу речовини, знаючи кількість речовини, й навпаки.

             т  =  n ∙ М

Розв'язування задач.

1) Розрахувати масу 8 моль води.

Розв'язання.

Розрахуємо молярну масу води:

М = 2∙A_r(Н) + A_r(O) = 2 ∙ 1 + 16 = 18 г/моль.

Формула розрахунку маси:

                  т = n ∙ М , т = 8 ∙ 18 г/моль = 144 г.

Відповідь: 144 г води.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)    Обчисліть кількість речовини води масою:

а) 9 г;                                             б) 36 г.

2)    Яку масу має вуглекислий газ (карбон (IV) оксид) кількістю речовини:

а) 0,5 моль;                                   б) 2 моль.

 

Виконане дз надіслати мені на електронну пошту scherbinka92@gmail.com до 15.01 до 20:00

Урок за 11.01

Тема:Розв'язування задач з теми:Кількість речовини.Стала Авогадро.

На минулому уроці ми розгянули дану темиу.Пропоную згадати основні теоретичні моменти та розв'язати задачі письмово у зошитах. Єдине що-ми позначали кількість речовини як Ню. Відтепер прийняти позначати Кількість речовини n.

1.  ПОНЯТТЯ ПРО КІЛЬКІСТЬ РЕЧОВИНИ.

Розповідь учителя.

Будь-яка фізична величина — це певна характеристика об'єктів  або явищ, яка може бути виміряна. Наприклад, властивості інерт­ності тіла відповідає величина, яку називають масою, властивості  просторової протяжності відповідає величина, яку називають довжи­ною.

У хімії, крім використання таких величин, як «маса» й «об'єм», застосовують величину «кількість речовини».

Запис в зошит

Кількість речовини — це фізична величина, обумовлена числом структурних елементів: атомів, молекул, йонів, електронів або груп атомів.

Кількість речовини позначається літерою n (або ν).

 

2.  МОЛЬ - ОДИНИЦЯ ВИМІРЮВАННЯ КІЛЬКОСТІ РЕЧОВИНИ.

Розповідь учителя.

Будь-яка фізична величина має свою одиницю вимірювання: маса вимірюється в грамах, довжина — в метрах.

Запитання.

Як ви гадаєте, в чому можна вимірювати кількість речовини?

Розповідь учителя.

Кількість структурних елементів можна вимірювати в штуках. Тільки атоми чи молекули дуже незручно вимірювати в штуках, тому що побачити або вибрати одну молекулу надзвичайно важко. Навіть якщо використовувати кратні величини — кілоштуки (10³) або гігаштуки (10⁹), то й такі кількості дуже важко відміряти. Тому хіміки ввели дуже велику порцію для вимірювання кількості речовини — 6,02∙10²³ штук. На честь відомого італійського вченого Амедео Аво­гадро ця величина називається «стала Авогадро» й позначається N_А

N_A =6,02∙10²³ 1/моль

Запис в зошит

Одиниця вимірювання кількості речовини — моль.

1 моль — це така кількість речовини, яка містить 6,02∙10²³ ( ≈6∙10²³) атомів або молекул.

 

Розповідь учителя.

Також використовуються кратні величини — кіломоль (кмоль, 10³ моль), мілімоль (ммоль, 10^-3 моль), мікромоль (мкмоль, 10^-6 моль).

Число Авогадро — це дуже велике число. Наприклад, якби всю поверхню Землі (включаючи річки, озера, моря й океани) вистелити рівномірним шаром такої кількості однодоларових купюр, то утво­рився б шар висотою 2 метри. Проте молекули, які ми рахуємо за допомогою сталої Авогадро, є дуже маленькими часточками. Якщо ми візьмемо 6 • 10²³ молекул води, то навіть не зможемо наповнити склянку.

З.  РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ РЕЧОВИНИ

ЗА ВІДОМИМ ЧИСЛОМ АТОМІВ І МО­ЛЕКУЛ.

1. Обчисліть кількість речовини в порції води, що містить 12,04 · 10²³молекул.

2. Обчисліть число атомів Феруму в порції заліза кількістю речовини 5 моль.

Домашнє завдання:Розв'язати задачі:

1. Скільки молекул міститься у воді кількістю речовини 15 моль? 

2. Обчисліть кількість речовини,що містить 1,3∙10²³ атомівСульфуру; 

      3. Скільки атомів міститься в міді кількістю речовини 1,5 моль?

Виконане дз надіслати мені на електронну пошту scherbinka92@gmail.com до 11.01 до 20:00

Урок за 27.11

Тема:Електронегативність атомів хімічних елементів

Перегляньте відео,зробіть записи головного

Домашнє завдання:Зробити записи головного з відео та відповідного параграфу.ВИКОНАНЕ ДЗ ПРИНЕСІТЬ НА НАСТУПНИЙ УРОК.

Урок за 13.11

Тема:Значення періодичного закону. Життя і діяльність Д.І.Менделєєва

Домашнє завдання:Опрацювати параграф 8,зробити міні-проект про Д.І.Менделєєва(у вигляди плакатів,розповідей,малюнків) або підготуйте кросвод за метеріалами параграфів 4-14. ВИКОНАНЕ ДЗ ПРИНЕСІТЬ НА НАСТУПНИЙ УРОК.

Урок за 12.10
Тема: Стан електронів у атомі. Електроні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні

Домашнє завдання:Опрацювати теоретичний матеріал,переглянути відео та відповідний параграф в підручнику(11,12).Зробити запис головного в зошиті.Домашнє завдання надіслати мені 12.10 до 20:00 на електронну пошту Scherbinka92@gmail.com

Перегляньте відео

Опрацюйте теоретичний матеріал

Електрон в атомі знаходиться у постійному русі навколо ядра.

Для опису стану електрона оцінюється ймовірність його знаходження у навколоядерній області простору і використовуються поняття «електронна хмара», «електронна орбіталь». 

Електронна хмара — модель руху електрона в атомі; область простору, у кожній точці якої може перебувати даний електрон.

Електронна хмара

  

Електронна орбіталь — область навколоядерного простору, в якій ймовірність знаходження електрона більше 90 %.

 

Електронні орбіталі мають різну форму. У атомі Гідрогену орбіталь єдиного електрона має форму кулі. Це s-орбіталь. На s-орбіталях містяться s-електрони.

 

s-орбіталь

 

В атомах інших елементів електрони можуть знаходитися на гантелеподібних p-орбіталях. Такі орбіталі розміщені в просторі вздовж осей x, y і z, тому їх позначають px, py і pz. На р-орбіталях перебувають р-електрони.

 

p-орбіталь

  

Існують ще d− і   f−орбіталі, які мають складнішу будову:

 

    

d-орбіталь

 

f-орбіталь

 

Електронні орбіталі відрізняються розмірами. Розмір залежить від енергії електрона. Чим більше енергія електрона, тим більше за розміром його орбіталь, і тим далі він знаходиться від ядра.

Чим далі електрон від ядра, тим більше його енергія і слабший зв'язок з ядром.

Будь-яку орбіталь спрощено зображають квадратом:

 

 

На кожній орбіталі може перебувати один або два електрони. Якщо на орбіталі міститься один електрон, то він неспарений. Два електрона на одній орбіталі називають спареними. Електрони на орбіталі рухаються навколо власної осі. Цей рух називається спіном. Рух електронів відрізняються напрямком руху — один електрон рухається за годинниковою стрілкою — має позитивний спін, інший — проти годинникової стрілки — має негативний спін.

Електрони на орбіталі зображають стрілкою. Неспарений електрон:

 

 

Спарені електрони позначають на орбіталі протилежно спрямованими стрілками:

 

 

Одною з найважливіших характеристик електрона є його енергія.

Величина енергії залежить від того, на якій відстані від ядра рухається електрон. Найменшу енергію має електрон, який розташовується найближче до ядра атома. По мірі віддалення від ядра енергія електрона збільшується.

Віддаль від ядра, на якій є найбільш імовірне перебування електрона, називають енергетичним рівнем.

Кількість енергетичних рівнів у електронній оболонці атома визначають за номером періоду, в якому міститься елемент.

Наприклад, Карбон — елемент 2 періоду, тому електрони в атомі цього елемента містяться на двох енергетичних рівнях. Кальцій — елемент 4 періоду, отже електрони в атомі цього елемента розташовані на чотирьох енергетичних рівнях.

 

Енергетичні рівні складаються з підрівнів, причому номер рівня вказує на кількість підрівнів. Наприклад, у першого рівня є один підрівень, у другого — два підрівня, у третього — три і т.д.

 

Розподіл електронів за енергетичними рівнями

  

Заповнення електронами енергетичних рівнів записується електронними формулами.

В атомі Гідрогену є один енергетичний рівень, на якому міститься один електрон:

 

 

 

записується:

 

1s1, де на початку зазначається номер енергетичного рівня, далі вказується форма орбіталі і кількість електронів на ній.

 

Електронна формула

 

Елемент Гелій має один енергетичний рівень, на якому містяться два електрони:

 

 

Електронна оболонка Гелію — 1s2.

В атомі Літію — три електрони. Елемент міститься у другому періоді, в його атомі — два енергетичні рівні. Оскільки перший рівень вмішує лише два електрони, третій електрон займе s-орбіталь другого енергетичного рівня:

 

 

Формула електронної оболонки Літію: 1s22s1.

 

Енергетичні рівні нумерують, починаючи з найближчого до ядра.

Встановлено, що максимальне число електронів на енергетичному рівні дорівнює 2n², де n — його номер.

Отже, на першому рівні може перебувати не більше 2 електронів, на другому — не більше 8, на третьому — не більше 18, тощо.

На першому енергетичному рівні містяться лише s-електрони. На другому енергетичному рівні — s− і p−електрони. На третьому енергетичному рівні — s−, p− і d−електрони. На четвертому і наступних енергетичних рівнях — s−, p−, d− і f−електрони.

Розташування орбіталей на підрівнях

В електронно-графічних формулах s−орбіталь позначають одним квадратиком:

 

 

Максимальна кількість електронів на одному s−підрівні — 2.

 

У р−електронів електронні хмари можуть бути розташовані по осях x, y і z , тобто існують px, py і pz орбіталі. Тому на p−підрівні в електронно-графічних формулах малюють три клітинки:

 

 

Максимальна кількість електронів на одному p−підрівні — 6.

 

Для d−електронів існує п'ять можливих розташувань d−орбіталей:

 

Максимальна кількість електронів на одному  d−підрівні — 10.

 

Для f−електронів існує сім можливих розташувань f−орбіталей:

 

 

Максимальна кількість електронів на одному f−підрівні — 14.

 

Якщо в атомі заповнюється p−, d− або f−підрівні, то розподіл електронів відбувається наступним чином: спочатку в кожну клітинку пишуть по одному електрону:

 

Потім, під час подальшого заповнення, дописують по другому електрону у кожну клітинку з протилежним спіном:

 

Кількість електронів на зовнішньому рівні атома елемента головної підгрупи дорівнює номеру групи, у якій міститься елемент.